стинати

стинати
I -а́ю, -а́єш, недок., стя́ти і зітну́ти, зітну́, зітне́ш, рідко зотну́ти, -ну́, -не́ш, док., перех.
1) Ріжучи, відокремлювати що-небудь від чогось (перев. верхню частину); зрізувати. || Те саме, що зрубувати. Стинати голову.
2) перен., рідко. Знищувати, убивати кого-небудь.

II -а́ю, -а́єш, недок., стя́ти і зітну́ти, зітну́, зітне́ш, док., перех.
Щільно з'єднувати, сильно притискувати одне до одного; зводити. || Вкривати, сковувати льодом (річку, озеро і т. ін.).
••

Стина́ти (стя́ти, зітну́ти) зу́би — а) сильно стискувати зуби, виявляючи цим лють, роздратування, досаду, розпач; б) (тільки док.) умерти.

Стина́ти (стя́ти, зітну́ти) [в жи́лах] кров — викликати почуття страху, переляку.


III див. стенати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужен реферат?

Смотреть что такое "стинати" в других словарях:

  • СТИНАТИ — СТИНАТИ, стяти и стять, сотнуть что, ·стар., зап., сев. срубить, ссечь, срезать, отсечь. Главы (половцев) летяху, невидимо (ангелом) стинаемы на землю, ·летописн. Мика же (угорский) убоден (ранен), а Тъбаша главу ему стял, ·летописн. Ти русу косу …   Толковый словарь Даля

  • стинати — 1 дієслово недоконаного виду зрізати; вбивати рідко стинати 2 дієслово недоконаного виду щільно з єднувати стинати 3 дієслово недоконаного виду кричати …   Орфографічний словник української мови

  • стинати — різати, рубати ліс …   Лемківський Словничок

  • зітнути — I див. стинати I. II див. стинати II …   Український тлумачний словник

  • стяти — I див. стинати I. II див. стинати II …   Український тлумачний словник

  • збивати — а/ю, а/єш, недок., зби/ти, зіб ю/, зіб є/ш, док., перех. 1) Ударом зрушуючи з місця, перекидати, змушувати падати кого , що небудь. || Ударом, поштовхом скидати кого , що небудь із когось, чогось. || Влучаючи кулею і т. ін., скидати кого небудь… …   Український тлумачний словник

  • зотнути — див. стинати I …   Український тлумачний словник

  • косити — I кошу/, ко/сиш, недок., перех. 1) також без додатка. Зрізувати, стинати траву, збіжжя й т. ін. косою, косаркою тощо. 2) перен. Позбавляти життя; нищити, вбивати. || безос. II кошу/, ко/сиш, недок. і перех. 1) чим. Дивитися збоку, скоса;… …   Український тлумачний словник

  • обезголовлювати — юю, юєш, недок., обезголо/вити, влю, виш; мн. обезголо/влять; док., перех. Відрубувати, стинати голову …   Український тлумачний словник

  • рубати — а/ю, а/єш, недок., перех. і без додатка. 1) Розсікати, розділяти на частини, ударяючи чим небудь гострим з розмаху. || Робити різкий помах, енергійний рух рукою, ніби розсікаючи повітря. || Довбаючи чим небудь гострим, робити отвір, виїмку,… …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»